что вам показалось особенно привлекательным в стихотворении рубцова
Что вам показалось особенно привлекательным в стихотворении Рубцова? (Родная деревня)
О чем рассказывают древнегреческие легенды?
Я буду говорить очень кратко о сути старинных преданий, так как к нам дошли многие древние мифы Греции. Краткое содержание их может занять целую книгу. Например, Николай Кун, известнейший исследователь античного наследия, собрал, упорядочил и перевел более двух сотен сказаний. Многие из них поданы в виде циклов. их можно разделить на несколько групп. Это:
мифы о происхождении мира и богов;
рассказы о титанах и битве богов с титанами;
мифы о богах, живших на Олимпе;
истории о людях и героях (Персей, Тесей, Ясон); цикл о Троянской войне, ее причинах, ходе и окончании, а также о возвращении героев битвы домой (главные персонажи мифов – Парис, Менелай, Елена, Ахилл, Одиссей, Гектор, Агамемнон);
мифы об исследовании мира и колонизации (Аргонавты).
Мифы Древней Греции (краткое содержание). Про Зевса Громовержца
Возмужав, он свергает отца-тирана и возвращает к жизни всех своих братьев и сестер, еще и распределяет между ними власть. Сам он отвечал за ветер, облака, гром и молнию, шторм и ураган. Зевс мог успокоить стихию или наслать ее, помогал обиженным и наказывал тех, кто этого заслуживал. Однако он не мог распоряжаться судьбой.
Любовные интриги Зевса также описывают мифы Древней Греции, краткое содержание каковых мы изучаем. Бог испытывал страсть к красивым девушкам и богиням и всячески их соблазнял. От них у него было много детей – богов и богинь, героев, царей. Многих из них не любила Гера, законная супруга Громовержца, часто преследовала их и вредила им.
Великий древнегреческий герой Геракл был сыном Зевса и смертной женщины Алкмены, дочери царя Микен. С самого рождения Геракла преследовала жена Зевса, богиня Гера, разгневанная тем, что её муж вступил с Алкменой в связь. В день перед рождением Геракла Зевс объявил, что младенец, который первым появится в эти сутки в роде потомков Персея, будет властвовать над всеми родственниками. Гера, узнав об этом, ускорила роды у жены Персеида Сфенела, родившей слабого и трусливого Эврисфея. Зевсу поневоле пришлось согласиться, чтобы рождённый после этого Алкменой Геракл подчинялся Эврисфею – но не всю жизнь, а лишь до тех пор пока не совершит у него на службе 12 великих подвигов.
1. Удушение Немейского льва.
2. Убийство Лернейской гидры.
3. Истребление Стимфалийских птиц.
4. Поимка Керинейской лани.
5. Укрощение Эриманфского вепря.
6. Очистка Авгиевых конюшен.
7. Укрощение Критского быка.
8. Похищение коней Диомеда, победа над царем Диомедом.
9. Похищение Пояса Ипполиты, царицы амазонок.
10. Похищение коров трехголового великана Гериона.
11. Похищение золотых яблок из сада Гесперид.
ЧТО ВАМ ПОКАЗАЛОСЬ ОСОБЕННО ПРИВЛЕКАТЕЛЬНЫМ В СТИХОТВОРЕНИИ РУБЦОВА?
Сравнение:как два изумруда,как светлый месяц,как Гоголь
Эпитед:смерть захотелось,глаза горят
Воєнний час завжди вважається найскладнішим часом в житті кожного народу. На жаль, наш український народ стикався з такими проблемами досить часто. Саме такий час зображено в повісті Григіра Тютюнника «Климко». Дана повість дійсно здатна зворушити і змусити замислитися. Саме це і сталося в моєму випадку. Ця повість авторства Григіра Тютюнника справила на мене дуже сильне враження багатьма своїми особливостями.
Насамперед, і, напевно, на це розраховував і автор, найсильніше враження справила на мене доля головного героя, хлопчика на ім’я Климко. Цей хлопчик далеко не заслуговував того, що сталося в його житті. Звичайно, під час війни всім людям по-справжньому важко, дорослі теж не є винятком. Однак доля дітей набагато складніша, і їх проблеми викликають набагато більше жалю. Дітям під час війни доводиться дуже складно. Вони стикаються з майже непереборними проблемами. І шанси вижити для дитини без чужої допомоги практично нульові. Такий приклад я побачив у вигляді головного героя повісті, у хлопчикові Климко. Він був дуже доброю дитиною, намагався не тільки вижити самостійно, але і допомогти чимось іншим людям. Проте врешті-решт йому все-таки вижити не вдалося. І це мене дуже зворушило.
Під час прочитання цієї повісті Григіра Тютюнника я мимоволі ставив себе на місце головного героя, що змусило мене задуматися про багато проблем. Як би я поводився, якби залишився абсолютно один, без підтримки близьких і рідних під час війни? Що б я робив і як намагався вижити? Чи довго б я протягнув при такому житті? Насправді за результатами роздумів на такі теми я дійшов до висновку, що мені було б дуже складно дійсно залишитися в живих, навряд чи б вдалося прожити довше, ніж тому ж Климкові. Звичайно, роль дитини під час війни по-справжньому трагічна і сповнена болю і гіркоти. Замість того, щоб отримувати звичайну дитячу радість від життя, діти під час війни зобов’язані думати лише про те, щоб виживати, рятуватися від бід, голоду і бомбардувань. На жаль, частина дітей на сучасній території України теж зіткнулася з такою проблемою, і про цю проблему я теж задумався.
Я думаю, що ця повість може зворушить і змусити замислитись кожного читача. У ній дуже добре показано, що діти під час війни страждають набагато сильніше дорослих. Однак автор все-таки не дає відповіді, а що ж робити з цією складною проблемою сучасності. Таку відповідь дати не можу і я. Війни були і будуть виникати через ряд факторів і уникнути їх практично неможливо.